Каталог файлів

Найважливішим чинником, що сприяє  формуванню значущих соціальних і моральних якостей особистості дитини, є|з'являтися,являтися| створення|створіння| єдиного виховного освітнього простору «сім'я - освітня установа». Чим тісніше буде зв'язок сім'ї і школи, тим ефективніше | буде віддача від реформ, що проводяться.

Відомо, що проблема сім'ї і родинного |родинний| виховання останніми роками стоїть як ніколи гостро: демографи, соціологи, культурологи, психологи, педагоги підтверджують наявність глибокої системної кризи сім'ї. Кризовий стан сучасної сім'ї - соціальна проблема, що вимагає вирішення і соціальна реальність, що чекає допомоги.

В умовах кризового  становища  сучасної сім'ї вирішити проблеми родинного |родинний| виховання  неможливо за рахунок розрізнених і епізодичних заходів. Рішення висунутих задач  великою мірою залежить від узгодження |погодженість| зусиль і єдиних вимог до учнів, сім'ї, школи, громадськості, від загальної|спільний| педагогічної культури батьків і всього соціуму. Необхідний комплексний, системний підхід, а також програмна форма організації і управління роботою по соціальній підтримці і педагогічному супроводу сім'ї з  питань  виховання дітей. Підняти педагогічну культуру населення, поліпшити родинне |родинний| виховання покликана система педагогічного супроводу сім'ї і всеобучу батьків.

Педагогічний супровід сім'ї може бути здійснений на різних рівнях взаємодії держави і суспільства|товариство| з|із| сім'єю. Зокрема - на рівні загальноосвітньої установи. Це дозволить сприймати не тільки|не лише| дитину|дитя|, але і сім'ю в цілому|загалом| як реальний суб'єкт виховного освітнього процесу, що здійснюється  загальноосвітньою установою. Цілями діяльності освітньої установи по педагогічному супроводу сім'ї є |накликати|: сприяння підвищенню   рівня батьківської компетентності з  питань  виховання дітей, вироблення єдиного підходу школи і сім'ї на сутність процесу виховання з метою створення|створіння| оптимальних умов для розвитку особистості |особистість| дитини|дитя|.

Основна ідея варіативних| програм навчально-виховної взаємодії сім'ї і школи полягає в тому, що кожна дитина|дитя|-особистість.|особистість| ||особистість| Щоб спроектувати модель взаємодії школи і сім'ї, яка б сприяла підвищенню ефективності навчально-виховного процесу освітньої установи в цілому|загалом|, необхідно:

Ø     визначити основні напрями|направлення| даної взаємодії школи і сім'ї;

Ø     розробити прогностичну модель випускника школи, яка дозволить істотно|суттєво| підвищити наукову аргументацію прийняття| рішень з найрізноманітніших питань, перш за все|передусім|, питань наступності у виховання в сім'ї і освітній установі з метою ефективного розвитку особистості учнів;

Ø     визначити рівні, на яких буде реалізована  модель взаємодії школи і сім'ї;

Ø     визначити можливі її складові;

Ø     розробити етапи впровадження даної моделі в практику освітньої установи;

Ø     виявити і ранжирувати проблеми процесу взаємодії освітньої установи і сім'ї, визначити професійні, а також особистісні  запити педагогів школи, батьків, учнів;

Ø     спланувати методичну і науково-дослідну діяльність різних ланок і структур школи, установ додаткової освіти|утворення| на  рішення проблем відповідно до запитів школи і сім'ї;

Ø     розробити систему стимулів цієї діяльності.

Сучасна школа ставить своєю метою|ціль| забезпечити: доступність, ефективність, якість освіти|утворення|, розвиток гармонійної, всебічно  розвиненої особистості|особистість|, здібної до самореалізації, співпраці|співробітництво| з|із| людьми різних світоглядних поглядів.

Педагогічний батьківський всеобуч повинен сприяти  практичній реалізації моделі особистості|особистість| випускника, надавати  батькам  основи педагогічних знань, що необхідні  для організації життя і виховання дітей, забезпечувати єдність виховних дій школи і сім'ї, узагальнювати і поширювати|розповсюджувати| позитивний досвід|дослід| виховання, попереджувати батьків від найбільш поширених помилок, залучати їх до активної участі у виховній роботі. З урахуванням|з врахуванням| цих позицій повинні розроблятися  варіативні про|грами всеобучу батьків. Можливі  наступні  форми  цих варіативних| програм:

 Ø     «Батьківський університет»;

Ø     «Вчимося разом»;

Ø     «Школа родинної культури»;

Ø     «Клуб молодої  сім’ї»;

Ø     «Консультаційна служба освітнього закладу»;

Ø     «Телефонна служба довіри  «Вчителі –батьки», «Батьки–школа»»;

Ø     «Батьківський  лекторій»;

Ø     «Родинний клуб»;

Ø     «Материнська  школа»;

Ø     «Родинна  вітальня».

Створення|створіння| варіативних| програм і моделей  взаємодії загальноосвітньої школи і сім'ї:

Ø     максимально відповідає своєрідності і умовам життя в кожному конкретному регіоні, районі, окрузі, муніципалітеті ;

Ø     забезпечує гнучке задоволення освітніх і виховних запитів і потреб  учнів та їх батьків;

Ø     забезпечує реалізацію ідей  як базової освіти|утворення|, так і освіти|утворення| по спроможності ,здібностях, інтересах тих, що навчаються;

Ø     створює психологічне, комфортне виховне та освітнє середовище|середа| для загального|спільний|, інтелектуального, етичного розвитку особистості|особистість|, для самостійного, усвідомленого вибору в школі, в сім'ї, в соціумі .