ІНТЕРАКТИВНЕ НАВЧАННЯ В СИСТЕМІ НОВИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ
Розвиток науки і техніки сприяв появі нових форм навчальної комунікації, новітнім методам розв'язання освітніх завдань. З огляду на цс роль учи¬теля як авторитарного транслятора готових ідей змінилася на коригування ним інтелектуального і творчого потенціалу учнів. Водночас відбувається еволюція змісту, форм і методів навчання, яка спонукає до розробок і впровадження нових новітніх освітніх технологій. Серед них найперспективнішою видається інтерактивна технологія. Адже завдяки їй учень стає активним учасником процесу навчання. Сутність інтерактивного навчання полягає у тому, то навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це базується на співпраці, взаємонавчанні вчитель — учень, учень — учень. При цьому вчитель і учень, — рівноправні, рівнозначні суб'єкти навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу відповідної навчальної ситуації. Отже, інтеракція сприяє формуванню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогові стати справжнім лідером дитячого колективу. Інтерактивна взаємодія виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншими, однієї думки над іншою. Під час такого навчання учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати обґрунтовані рішення. В історії освіти України такі підходи до навчання використовувалися ще в першому десятиріччі минулого століття і були поширені в педагогічній практиці української школи в 20-ті роки. Такі форми організації навчальної діяльності як бригадно-лабораторний і проектний методи, робота в парах змінного складу, виробничі та трудові екскурсії, практики стали передовим словом у радянській і світовій педагогіці тих часів. Хоча впровадження цих форм і методів навчання в окремих школах дають разючі результати, проте відсутність належного методичного забезпечення, теоретичного осмислення й експериментальної перевірки призвели до виникнення певних проблем: зниження ролі вчителя у навчальному процесі, неекономне використання навчального часу, недостатність мотивації учнів до таких форм навчання. Тому в 30-х роках ХХ ст. українська школа перетворилася на авторитарну, репродуктивно орієнтовану, з пануючою стандартизацією та уніфікацією засобів, форм і методів навчання. Подальшою розробкою елементів інтерактивного навчання займалися В.Сухомлинський, Ш. Амонашвілі, В. Шаталов, Є. Ільїн, С. Лисенкові. Це стало підґрунтям для виникнення теорії і практики розливального навчання. Для успішного впровадження технологій розвивального навчання необхідно пам’ятати, що уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес до самостійного мислення та дій. Тому дуже важливо на початку заняття створити позитивну психологічну атмосферу, яка сприятиме розвитку особистості. Дітей потрібно вразити, здивувати, зацікавити та інтригувати. Інтерактивні технології навчання.
Інтерактивні технології базуються на постійній активності взаємодії всіх учасників навчального процесу. Це спів навчання, взаємо навчання, тісна взаємодія в міні-колективі (групи, ланці, команді), коли і учні, і вчитель є рівноправними суб’єктами навчання. 1. Мозковий штурм. Опираючись на життєвий досвід та знання, всі учасники обговорення вільно висловлюють свої думки. Мозковий штурм спонукає учнів виявляти творчість, розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію. За короткий термін (до 3 хв.) вдається зібрати велику кількість ідей (записуються на дошці). На завершальному етапі цієї ідеї систематизуємо, аналізуємо, обговорюємо та виділяємо абсурдні, хибні й ті, що допоможуть розв’язати проблему. Пропозиції щодо вирішення проблеми зберігаються протягом уроку й використовуються як опорний конспект під час узагальнення і систематизації вивченого матеріалу. Перед виконанням завдання учнів ознайомлюю з правилами мозкового штурму: 1. Висловлюйте все, що спадає на думку. 2. Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших. 3. Можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким іншим. 4. Розширення вже озвученої ідеї заохочується. 2. Мікрофон Ця технологія є різновидом загально групового обговорення певної проблеми, яка дає можливість кожному сказати щось швидко, відповідаючи по черзі. Організація діяльності учнів. Перед класом ставиться запитання. Учням пропонується олівець, що імітує мікрофон, який вони будуть передавати один одному, по черзі беручи слово. Говорити може тільки той, хто тримає олівець. Якщо учень не має що сказати, він передає слово однокласнику. Важливо не обговорювати і не критикувати чужі відповіді. По закінченню вчитель або учень, який добре володіє цією темою підбиває підсумок. 3. Мозаїка Ця технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Для виконання такої вправи учні поділяються на експертні групи, які отримують завдання для експертизи. Працюючи з додатковою літературою чи іншими джерелами інформації, члени групи складають блок-схеми експертної оцінки. Після завершення роботи утворюються консультаційні групи, до яких входять по кілька учнів з кожної експертної групи. Діти обмінюються результатами експертиз, аналізують матеріал у цілому, занотовують необхідну інформацію, а після завершення роботи повертаються до своїх експертних груп, де остаточно узагальнюють весь матеріал. 4. Карусель Це варіант кооперативного навчання, при якому одночасно залучаються в роботу всі учасники навчального процесу. При цьому відбувається активне спілкування та обговорення проблеми між усіма учнями класу. Цю технологію варто застосовувати для: - Збирання інформації з будь-якої теми; - Інтенсивної перевірки обсягу та глибини знань; - Розвитку вміння аргументувати свою позицію. Клас об’єднується у кілька бригад (залежить від кількості проблем, що будуть вирішуватися). Кожна з них обирає бригадира, який відповідає за збір інформації. Групи отримують завдання, обговорюють його та занотовують на аркуші паперу основні тези (до 3 хв.). Після запису інформації аркуші передаються за годинниковою стрілкою від однієї групи до іншої. Кожна команда знайомиться із записаними фактами та при необхідності доповнює своїми. Коли „карусель” робить один оберт, бригада узагальнює матеріали та звітує з певної проблеми. Гра як інтерактивний метод навчання
Гра... Вона входить у життя дитини з раннього віку. Граючись, діти глибше пізнають життя, набувають різних навичок і вмінь. Недарма ж гру називають „восьмим чудом світу”. „Казка, гра, фантазія – життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень”, - писав В. Сухомлинський. Активізація пізнавальної активності та розвиток інтелектуального мислення – це ті проблеми, які вирішуються в процесі ігромистецтва, колективної радісної дії вчителя і учнів, у стані емоційної піднесеності. Перевірка знань на уроці, яка відбувається у формі гри, не нав’язується дітям, не викликає у них неприємних відчуттів. Гра висуває до дитини моральні вимоги, виховує почуття справедливості, чесності, відповідальності перед командою, розвиває доброзичливе ставлення один до одного. Ігри можна використовувати як на певних етапах уроку, так і на окремому занятті. Тривалість гри може біти різною – це залежить від мети, якої хоче досягнути вчитель цією грою. В учнів шестирічного віку, як і в дошкільнят, переважають ігрові інтереси, довільна по¬ведінка, наочно-образний характер мислення, прак¬тичне ставлення до розв'язування завдань (спрямованість уваги на результат, а не на спосіб дії). Зважаючи на ці риси шестирічних дітей, доцільно в роботі з ними на уроках з кожного предмета систе¬матично застосовувати елементи гри у поєднанні з бесідою, елементами самостійної роботи, спостереженнями. За моїми спостереженнями, новий матеріал з математики, викладений в ігровій формі, з наступним проведенням практичної роботи чи бесіди дають на¬багато кращі результати, ніж традиційна форма викладання матеріалу. Залежно від конкретної педагогічної мети уроку, його змісту, індивідуальних психологічних особливо¬стей дітей та рівня їхнього розвитку, сюжетно-роль¬ову гру можна проводити з одним учнем, групою або всіма учнями класу. Сюжетно-рольові ігри організо¬вують тоді, коли необхідно на практиці показати школярам, як правильно застосовувати знання. Ди¬тина може виконувати "роль" числа, знака, арифме¬тичної дії тощо. Усі ці операції сприяють кращому оволодінню прийомами усних обчислень. У процесі проведення сюжетно-рольових ігор у багатьох учнів підвищується інтерес до навчального процесу. Навіть пасивні на уроках діти виявляють ба¬жання виступити в будь-якій ролі. Сюжети о-рольові ігри повніше реалізують підготовку учнів до практич¬ної діяльності, виробляють у них життєву позицію, привчають до колективних форм роботи. Ефективною є гра, що проводиться з настановою на перемогу. Вона найчастіше набирає форми зма¬гання ("хто швидше", "хто більше", "хто точніше", "хто уважніший" та ін.). Система підбиття підсумків гри передбачає: доброзичливе ставлення до учня (ко¬манди учнів); позитивне оцінювання зусиль учнів, навіть тоді, коли ці зусилля не призводять до пози¬тивного результату; детальний аналіз утруднень учня і помилок, допущених ним; конкретні вказівки, спрямовані на покрашення досягнутого результату. В своїй практиці на уроках математики, я проводила з учнями такі ігри як: - у кого картка такого самого кольору? - знайди зайвий предмет! - чого не стало? - наведи порядок! - зумій подолати і вийти з крутих лабіринтів; - розтав правильно стільці; - розмісти правильно числа; Висновок
Застосування активних та інтерактивних технологій навчання сприяє розвитку навичок критичного мислення та пізнавальних інтересів учнів. На уроках, де використовуються ці технології, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу. В атмосфері довіри та взаємодопомоги легко робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань. Саме за таких умов можливе виховання особистості, підготовленої до майбутнього, у якому необхідно розв’язувати проблеми та приймати конкретні рішення. Мозковий штурм спонукає учнів виявляти уяву та творчість, розвиває вміння швидко аналізувати ситуацію. Дискусія – це широке публічне обговорення якогось спільного питання. Казка, гра, фантазія – життєдайне джерело дитячого мислення, благородних почуттів та прагнень. (В. Сухомлинський). Отже, використання інтерактивних технологій навчання – не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери у класі, яка найкраще сприятиме співробітництву, порозумінню і доброзичливості, дасть змогу реалізовувати особистісно орієнтоване навчання.
Всего: 103 
Нових за місяць: 0 
Адміністраторів: 1 
Модератор форума: 
Провірених: 0 
Звичайних юзерів: 102 
Дівчат/жінок: 75
![[Довідник] для вчителів](http://www.berezdiv.at.ua/teachers.jpg)
