Каталог статей

   Мета інтерактивного навчання – створювання комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.

   Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це базується на співпраці, взаємо - навчанні: вчитель – учень, учень – учень. При цьому вчитель і учень – рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання. Інтерактивна взаємодія виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншим, однієї думки над іншою. Під час такого спілкування учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати обґрунтовані рішення.

   Застосування інтерактивного навчання здійснюється шляхом використання фронтальних та кооперативних форм організації навчальної діяльності учнів, інтерактивних ігор та методів, що сприяють навчанню вміння дискутувати. Найбільш уживаними стали:

·       при фронтальній формі роботи такі технології: мікрофон, "мозковий штурм”, ажурна пилка, "незакінчене речення”;

·       при кооперативній формі: робота в парах ("Облич до обличчя”, "Один – удвох – усі разом”), робота в малих групах, акваріум;

·       інтерактивні ігри: "Рольова гра”, "Драматизація”, "Спрощене судове слухання”;

·       технології навчання у дискусії: метод "Прес”, "Обери позицію”.

     Виходячи з вищезазначеного, на практиці необхідно використовувати інтерактивні форми в цілому, або ж взявши елементи, які більш доцільні до певного класу. Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізувати індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити "відкриття”, формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву.

 ІНТЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ

 1.     Технологія "Незакінчене речення” 

 (Я дякую своїй Батьківщині (родині, школі) за ..., бажаю їй ...  .

 2.     Технологія "Мікрофон”

 Завдання: поставити питання за своєю темою для іншої групи, але таке яке, сьогодні ще не звучало.

Діти беруть мікрофон і запитують

  Частіше використовуючи ті питання які чули на попередніх уроках.

   Учитель ставить питання – учні відповідають.

 3.     Технологія "Дерево рішень”

 Проблема "Ознаки живого організму”, рішення  - дихання, живлення, розмноження, народження, ріст, смерть тощо.

 Проблема "Умови існування живого організму”, рішення – світло, тепло, повітря, вода, їжа, земля тощо.

 4.     Гра "Реклама на телеканалі”

 Робота в групах. Кожна група вибирає картку, де вказана тема реклами.

 Ми – пішоходи. Моя Батьківщина. Моя родина. Моя школа.

 5.     Гра "Ключовий момент”.

 Тест –перевірка знань (тестування)

 6.     Технологія "Робота в групах”

 Гра "Дослідники”: 

  дослідіть текст, порахуйте, скільки разів у ньому зустрічається слово "калина” і тому подібне.

     7. Технологія "Мозкового штурму” – довести, пояснити

  Мозковий штурм є прекрасний метод для використання досвіду учнів з метою розв’язання проблем та розробки ідей. Мозковий штурм спрацьовує найкраще в  групах по 5 –7 осіб.

   Основні пункти

    Чітко визначте проблему або тему для мозкового штурму. Працюйте в колі.

     Виберіть лідера, який веде обговорення і заохочує появу нових ідей. Він повинен заохочувати кількість, а не якість ідей.

      Правила мозкового штурму є такі.

 1.     Жодної критики!

 2.     Запозичення інших ідей є нормальним явищем.

 3.     Бажана велика кількість ідей.

 4.     Оцінка приходить пізніше.

 Щоб вдосконалити якість ідей, надайте час дітям, щоб вони написали свої ідеї спочатку індивідуально.

 8.   "Банани”

 Вправа допомагає зламати стереотипи робити роботи лівої мозкової півкулі, логічного, раціонального мислення. Використовується як розминка.

 (Напис на дошці: ШБІАСНТЬАЛІНТЕИР.)

 Закресліть у цьому рядку шість літер таким чином, щоб літери, які залишаються (без зміни своєї послідовності), складали б добре знайоме слово. (Банани)

У школі ведеться робота в напрямку впровадження нового режиму навчально-виховної роботи в умовах модульно-розвивальної системи навчання. Це система інтегрує в собі все те прогресивне, що накопичено в педагогічній теорії та практиці: побудова сторінок міні-підручників, які містять найважливіші опорні теоретичні положення, інструкції-рекомендації з вивчення теми, запитання, вправи тощо; створення програм самореалізації особистості та корекційних програм із тем. Усе це дає змогу інтенсифікувати уроки, найефективніше використовувати кожну хвилинку уроку, працювати з учнями індивідуально.

 Школа І ступеня постійно перебуває в пошуку нових технологій. З 2004/05 навчального року школа залучена до обласного експериментального майданчика «Організаційно-технологічні основи психолого-педагогічного моніторингу процесу формування ключових компетентностей молодших школярів», де пріоритетним напрямом діяльності буде створення школи життєвої компетентності. Крокуючи даним шляхом, у цьому навчальному році провели міні-педраду з теми «Компетентнісно орієнтований урок - шлях до набуття школярами життєвих компетентностей, формування в них творчої особистості» і, як наслідок, - створено пам'ятки для вчителя «Компетентнісно орієнтований підхід до навчання молодших школярів».

Крім названих у початковій школі застосовуються інші елементи освітніх технологій та методик: прийоми коментування, прийоми рефлексивної діяльності, проблемне навчання, пошукові методи, диференційоване різнорівневе навчання, інтерактивні методи навчання.

 Різноманітні методики та технології дають учням варіанти діяльності, де формуються вміння та навички самовдосконалення.

   Дитинство - це період розвитку, формування та становлення особистості. Дуже важливо в цей час створити умови доброзичливості, зацікавленості, ввести дитину у світ ігрових і реальних ситуацій, які б допомогли пізнати довкілля, орієнтуватись у стосунках з людьми, бути активними учасниками суспільних відносин. У виховну роботу включені всі класи початкової школи. Уся виховна робота має за мету забезпечити гармонійний розвиток дитини, створити умови для особистісного зростання, його самостійності та вміння позитивно й гуманно вирішувати конфліктні ситуації; уміння поважати позицію іншого, співпрацювати в колективі; поважати культуру та традиції родини. Учителі віддають перевагу створенню авторських виховних проектів, які організовують за методикою колективних творчих справ професора І. Іванова (проекти поновлюють кожного року). Усі виховні проекти являють собою практичну частину комплексно-цільової програми з виховання «Казки далекі та близькі», яка затверджена у вересні 2004 року. Також усі класні колективи початкової школи залучені до гри «Надежда, мы тебя прославим своими добрыми делами!». Гра допомагає молодшим школярам пізнати, освоїти світ, який постійно відкривається перед ними, сприяє розширенню діапазону дитячих захоплень і є одним з універсальних засобів для розкриття й самореалізації особистості кожної дитини.

Одним з напрямів модернізації сучасної освіти є широке використання компетентнісного підходу, що пов’язано з розширенням освітнього простору за межі формальної освіти в паралельні структури системи безперервної освіти і формуванням навичок діяльності у школярів в конкретних ситуаціях.

 Однією з основних проблем компетентнісного підходу є створення загальноприйнятої методики формування ключових компетентностей, визначення адекватних засобів їх реалізації. Даний підхід вимагає змін у методиці навчання, оскільки формування компетентностей вимагає створення певних навчальних ситуацій, що дозволяють учителю моделювати і здійснювати ефективний контроль за діяльністю учня.

 Сьогоденні умови розвитку засобів навчання сучасної шкільної освіти зумовлюються зростаючими інтеграційними процесами, домінантними складовими яких є нові інформаційні технології (НІТ).

 На сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства мультимедійні технології є просто необхідними.

Особистісно-орієнтована освіта базується на таких засадах:

• дитина в школі - повноцінна особистість;

 • метою освіти є становлення особистості;

 • педагогічні відносини базуються на принципах гуманізації і демократизації;

 • учень є суб'єктом навчальної діяльності;

 • талановитою є кожна дитина;

 • в основі навчання лежить позитивна Я-концепція особистості;

 • навчання на основі успіху, відмова від примушування.

 Таким чином, можемо виділити спільні ознаки методик і технологій, які забезпечують реалізацію принципів особистісно-орієнтовіаної освіти:

  1) своєю метою вони проголошують розвиток та саморозвиток учня з урахуванням його здібностей, нахилів, інтересів, ціннісних орієнтацій і суб'єктного досвіду;

  2) створюються умови для реалізації та самореалізації особистості;

  3) забезпечується суб'єктність учня за рахунок можливості впливу на хід діяльності (вибір змісту, засобів, методів, форм навчання);

  4) навчання будується на принципах варіативності;

  5) кінцевим продуктом є не лише здобуття знань, вироблення умінь і навичок, а й формування компетентностей;

 Ключовими ознаками особистісно-орієнтованого навчання є: опора вчителя на суб'єктний досвід учня (на відміну від "суб'єктивний", який передбачає, що десь існує ще й об'єктивний, тобто правильний досвід), не несе в собі негативної оцінки. Поняття вживається на означення обумовленого процесом соціалізації емоційно-ціннісного ставлення особистості до певного факту, явища); суб'єкт-суб'єктні відносини учасників навчального пронесу (учень стає суб'єктом діяльності тільки тоді, коли реально може впливати на неї на всіх етапах: цілевизначення, планування, організації, рефлексії, оцінювання); діяльнісна основа (учні вчаться самостійно здобувати і застосовувати знання). 

 Крім технологій особистісно-орієнтованого навчання виділяють наступні групи педагогічних технологій: традиційні, педагогічні технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів; педагогічні технології на основі підвищення ефективності управління та організації навчального процесу; педагогічні технології на основі дидактичного удосконалення та реконструюванні матеріалу; окремі предметні педагогічні технології; альтернативні, та вроджені педагогічні технології; педагогічні технології розвиваючого навчання та педагогічні технології авторських шкіл.

 Нижче дамо характеристику окремим технологіям з вище перерахованих груп. 

 Групові (колективні) технології застосовувалися ще в середні віки. Ідеї взаємного навчання закладено ще бел-ланкастерській системі. Сучасна технологія розроблена і апробована О. Рівином (КСН), В. Дяченко (ГСН).

 Групова (колективна) технологія навчання передбачає організацію навчального процесу, за якої навчання здійснюється у процесі спілкування між учнями (взаємонавчання) у групах. Група може складатися з двох і більше учнів, може бути однорідною або різнорідною за певними ознаками, може бути постійною і мобільною.

 Групові форми навчання дають змогу диференціювати та індивідуалізувати процес навчання. Формують внутрішню мотивацію до активного сприйняття, засвоєння та передачі інформації. Сприяють формуванню комунікативних якостей учнів, активізують розумову діяльність. Робота в групах (колективна) дає найбільший ефект у засвоєнні знань.

  Відкриті школи. Центри дослідної роботи в початковій і частково середній ланці освіти. Ці школи набули значного поширення на Заході. Їхньою особливістю є те, що значну частину часу діти проводять за межами навчального закладу. Вчитель завжди серед дітей: радить, підбадьорює, контролює. Діти перебувають у постійному контакті з "командою" педагогів, до кожного з яких учень може звернутися за допомогою. Учні в класі поділені за рівнями: "сильні", "середні", "слабкі", "відстаючі". Угрупування за рівнями здійснюється лише щодо навчання з основних предметів. Учні, які досягли успіху з будь-якого предмета, можуть вивчати курс старшого класу.

Технології індивідуалізації процесу навчання. (А. Границька, В. Шадріков) - організація навчально-виховного процесу, при якій вибір педагогічних засобів та темпу навчання враховує індивідуальні особливості учнів, рівень розвитку їх здібностей та сформованого досвіду. Його основне призначення полягає в тому, щоб забезпечити максимальну продуктивну роботу всіх учнів в існуючій системі організації навчання. Індивідуальне навчання - форма, модель організації навчального процесу при якому: 1) вчитель взаємодіє лише з одним учнем; 2) один учень взаємодіє лише із засобами навчання (книги, комп'ютер тощо). Головною перевагою індивідуального навчання є те, що воно дозволяє повністю адаптувати зміст, методи та темпи навчальної діяльності дитини до його особливостей, слідкувати за кожною дією та операцією при вирішенні конкретних завдань, за його рухом від незнання до знання, вносити вчасно необхідні корективи в діяльність як учня, так і вчителя. В сучасній вітчизняній педагогічній практиці та теорії найбільш суттєвими прикладами технологій індивідуалізації навчання є:

 • проектний метод;

 • технологія продуктивного навчання;

 • технологія індивідуального навчання І. Унт;

 • адаптивна система навчання А. Границької;

 • навчання на основі індивідуально-орієнтованого навчального плану В. Шадрікова.

 Ігрові технології навчання (Й. Гензерг). Технології ігрового навчання - це така організація навчального процесу, під час якої навчання здійснюється у процесі включення учня в навчальну гру (ігрове моделювання явищ, "проживання" ситуації).

 Сьогодні віддають перевагу терміну "імітація" замість "гра" (акцент переноситься на внутрішню сутність дії). Навчальні ігри мають за мету, окрім засвоєння навчального матеріалу, вмінь і навичок, ще й надання учневі можливості самовизначитися, розвивати творчі здібності, сприяють емоційному сприйманню змісту навчання.

 Види ігор:

 • навчальні, тренувальні, узагальнюючі;

 • пізнавальні, виховні, розвиваючі;

 • репродуктивні, продуктивні, творчі.

  Інтерактивне навчання. В Україні розроблена та пропагується технологія інтерактивного навчання О. Пометун. Інтерактив (від анг.- взаємний та діяти). Інтерактивне навчання-це спеціальна форма організації пізнавальної активності, що має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність.

 Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб'єктами навчання. Інтерактивне навчання сприяє формуванню навичок а вмінь як предметних, так і загальнонавчальних; виробленню життєвих цінностей; створенню атмосфери співробітництва, взаємодії; розвитку комунікативних якостей. Технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем.

 нтерактивне навчання - це навчання діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного розв'язання навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.

 Інтегровані технології (П. Ерднієв) - припускає, що вчитель за можливості чітко визначає реакції, поняття, ідеї та навички, які мають бути засвоєні учнем, а потім за допомогою багатостороннього підходу допомагає учневі спрямувати власну діяльність на досягнення цих цілей. При цьому учень може діяти у власному темпі, заповнюючи прогалини у своїх знаннях або пропускаючи те, що вже засвоєно.

 Мультимедійні технології пов'язані із створенням мультимедіа-продуктів: електронних книг, енциклопедій, комп'ютерних фільмів, баз даних. У цих продуктах об'єднаються текстова, графічна, аудіо- та відеоінформація, анімація. Мультимедіа-технології перетворили комп'ютер на повноцінного співрозмовника, дозволили учням (будь-якого віку), не виходячи з навчальної аудиторії, будинку, офісу, бути присутніми на лекціях видатних вчених, брати участь у конференціях, діалогах, вести кореспонденцію. Як принципово новий навчальний засіб електронна книга відкрила можливості «читати», аналізувати «живі» озвучені сторінки, Тобто можливості бачити, чути, читати.

 Мережеві технології призначені для телекомунікаційного спілкування учнів з викладачами, колегами, працівниками бібліотек, лабораторій, установ освіти тощо. Телекомунікаційний доступ до баз даних здійснюється через всесвітню мережу Інтернет. Формами мережевої комунікації є:

  • електронна пошта - призначається для обміну інформацією між суб'єктами зв'язку, здійснення консультування, організації дистанційного навчання;

  • телеконференція - дозволяє викладачеві та учням, що знаходяться на значній відстані одне від одного, організувати спільне навчання, обговорювати навчальні проблеми, брати участь у ділових іграх, практикумах тощо в умовах так званого віртуального класу.

 Інноваційна діяльність є специфічною і досить складною, потребує особливих знань, навичок, здібностей. Впровадження інновацій неможливе без педагога-дослідника, який володіє системним мисленням, розвиненою здатністю до творчості, сформованою й усвідомленою готовністю до інновацій. Педагогів-новаторів такого типу називають педагогами інноваційного спрямування, їм властиві чітка мотивація інноваційної діяльності та викристалізувана інноваційна позиція, здатність не лише включатися в інноваційні процеси, але й бути їх ініціатором.

 Завдяки старанням педагогів-новаторів нових орбіт сягало мистецтво навчання і виховання, їм належать різноманітні відкриття. На новаторську педагогічну практику зорієнтовано і немало представників науки, які свої авторські програми реалізують у закладах освіти не як експериментатори, а як учителі й вихователі. У новаторській педагогіці багатогранно втілена творча сутність навчально-виховного процесу. Якщо наукова педагогіка розвиває загальні закономірності і теоретичні проблеми виховання, то новаторська творить ефективні педагогічні технології.

 Перед кожним із нас два шляхи: жити минулими заслугами, закриваючи очі на кардинальні зміни у світі, прирікаючи своїх учнів (і власних дітей) на життєвий неуспіх, або пробувати щось змінити у своєму ставленні до новітніх освітніх технологій. Гарно про це сказав І. Підласий: "Можна бездумно тужити за втраченими ідеалами, скаржитись на падіння духовності та вихованості, втрату людяності й моральності, загалом на життя і зовсім незвичну школу, але хід подій вже не повернути. Погрожувати поїздові, що стрімко віддаляється від перону, дозволено лише дітям"[8, с. 12].

 Таким чином, одним з найважливіших стратегічних завдань на сьогоднішньому етапі модернізації вищої освіти України є забезпечення якості підготовки спеціалістів на рівні міжнародних стандартів. Розв'язання цього завдання можливе за умови зміни педагогічних методик та впровадження інноваційних технологій навчанн

Інформаційні технології на уроках в початковій школі

 У світі, який стає усе більш залежним від інформаційних технологій, школярі і учителі мають бути знайомі з ними. Вважаю, що учитель, КТ, що не володіє, незабаром буде не цікавий сучасному школяру. Не можна тут не погодиться із словами До. Барретта, головного виконавчого директора корпорації ЮТІ: «Як педагог, ви не можете не замислюватися над тим, що чекає Ваших учнів. Ви знаєте,

 що майбутнє зажадає від них величезного запасу знань в області сучасних технологій«. Міністр освіти і науки РФ А. Фурсенко утвер-ждает: »Сучасному учителеві необхідно надавати учням можливість користуватися передовими інформаційними технологіями в самостійних дослідницьких роботах. Адже учитель сьогодні повинен не просто учити, але учити вчитися«. Тому освоєння методу проектів разом з використанням КТ є одним з головних завдань моєї самоосвіти як учителя.

 Гра з використанням комп'ютерних технологій завойовує усе

 велику популярність у моїх учнів. Наша школа - мільйонер придбала інтерактивні дошки, які стали улюбленим посібником для учнів, а гра - доступнішою і частішою

 прерогативою на уроці. Учні самі йдуть правильні рішення до поставлених завдань, планують прийоми, спрямовані на їх рішення, погоджують свої дії і як підсумок, приходять до заповітної мети - отримання знання.

 Я часто працюю в кабінеті інформатики, намагаючись підтримувати інтерес до вчення у моїх маленьких друзів. Разом з дітьми я здійснюю подорожі в улюблені казки з улюбленими героями, ми летимо в космос, ходимо в походи по незвіданих стежинах країни Знань.

 Уроки із застосуванням комп'ютерних технологій особливо запали в душу моїм дітям. Вони активно включаються в роботу і, за моїми спостереженнями, краще запам'ятовують новий матеріал. І повторитися не можна, та і неможливо, адже мої учні чекають кожного разу нового і з нетерпінням.

 Інтерактивна дошка - справжнє диво. Діти із задоволенням працюють на ній. Адже тут можна писати, не боячись, що що - або зіпсуєш, можна пересувати об'єкти, знаходячи вірні рішення, можна самим знаходити алгоритми, вірні кроки до отримання потрібної інформації, можна вчиться самому і учити свого товариша.

 Ігрова методика є присутньою в моїй діяльності упродовж усього курсу початкової школи.

 За результатами психологічних досліджень можна виділити наступні професійно важливі якості педагога відносно ігрової діяльності дітей :

 уміння спостерігати гру, аналізувати її, оцінювати рівень розвитку ігрової діяльності; планувати прийоми, спрямовані на її розвиток;

 збагачувати враження дітей з метою розвитку їх ігор; звертати увагу дітей на такі враження їх життя, якіможуть послужити сюжетом хорошої гри;

 уміти організовувати початок гри; широко використовувати непрямі методи керівництва грою активізуючі психічні процеси дитини, його досвід,

 проблемні ігрові ситуації (питання, ради, нагадування) і д.р.;

 створювати сприятливі умови для переходу гри на більшевисокий рівень;

 уміти самому включатися в гру на головних або другорядних ролях, встановлювати ігрові стосунки з дітьми;

 уміти навчати грі прямими способами (показ, пояснення); регулювати взаємини, надати конфлікти, що виникають 

 в процесі гри, давати яскраві ігрові ролі дітям з низьким социометрическим статусом, включати в ігрову діяльність соромливих, невпевнених, малоактивних дітей;

 пропонувати з метою розвитку гри нові ролі, ігрові ситуації ігрові дії;

 учити дітей обговорювати гру і оцінити її.

 Складність керівництва грою пов'язана з тим, що вона є вільною діяльністю дітей. Для мене важливо зберегти цю свободу і непринуж-денность у дітей.

 Отже, пізнавально-ігрова діяльність на уроках допомагає мені:

 Забезпечувати доступність вивчення програмного матеріалу; Активізувати розумову діяльність учнів, увагу діітей, творчих сил і пізнавальної діяльності молодшого школяра;

 Розвивати спостережливість, кмітливість, самостійність мышления, образне і логічне мислення, інтелект кожної дитини;

 Серйозну, напружену працю зробити цікавою і цікавою для кожного учня.

 На уроках де знаходиться місце грі, завжди панує гарний настрій, а це запорука продуктивній роботі. Гра дозволяє увірватися на урок гумору, 

фантазії, творчості, а найголовніше учить дітей бути добрими і справедливими. У грі розкривається перед дітьми світ, розкриваються творчі здібності особи. Без гри немає, і не може бути повноцінного розвитку особистості.