Понеділок, 20.11.2017, 22:56Вітаю Вас Гість | RSS
Новопетрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [19]
Cтатистика

Зарег. на сайті

Всего: 103
Нових за місяць: 0
Нових за неділю: 0
Нових вчера: 0
Нових сьогодні: 0

Із них

Адміністраторів: 1
Модератор форума:
Провірених: 0
Звичайних юзерів: 102

Із них

Хлопців/чоловіків: 28
Дівчат/жінок: 75

Сайт існує...
Форма входу
Кнопочка сайтику


Будемо вам дуже вдячні, якщо ви розмістите на своєму сайті нашу кнопку, а згодом ми розмістимо вашу

Новини

Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

Сучасний урок
«Сучасний урок - це урок, на якому вчитель викладає новий матеріал зрозуміло й доступно».
«Сучасний урок - це веселий, пізнавальний, цікавий, неважкий урок, на якому вчитель і учень вільно спілкуються».
«Сучасний урок - це урок, на якому не доводиться робити щораз те саме, це різноманітний урок».
«Сучасний урок - це урок, на якому вислуховують будь-яку твою думку, урок, де людина учиться бути людиною».
«Сучасний урок - це урок, на якому почуваєш себе впевнено».
 «Сучасний урок - це урок без стресів».
Так висловилися про сучасний урок учні школи №27 м. Дніпропетровськ.
Урок як форма організації навчальної роботи існує із сімнадцятого століття, тобто більше 350 років. Цей педагогічний винахід виявився настільки життєздатним, що й у наші дні урок залишається найпоширенішою організаційною формою навчально-виховного процесу в школі. Основні положення, що характеризують урок, закладені в 17 -19 століття в працях Я. А. Коменского, И. Ф. Гербарта, А. Дистервега, К. Д. Ушинского. Класно-урочна система, спочатку розроблена й описана Яном Амосом Коменским (1592 - 1670, чеський мислитель-гуманіст, педагог) у його книзі «Велика дидактика». Подальший розвиток класного навчання Я. А. Коменского про урок у вітчизняній педагогіці здійснив Костянтин Дмитрович Ушинский (1824 - 1870). Він глибоко науково обґрунтував всі переваги класно-урочної системи й створив струнку теорію уроку, зокрема обґрунтував його організаційну будову й розробив типологію уроків. А. Дистервег ( 1790-1866, німецький педагог-демократ) розробив систему принципів і правил навчання, що стосується діяльності вчителя й учня, обґрунтував необхідність обліку віко Найбільш фундаментальне дослідження уроку було проведено М. И. Махмутовим у його монографії «Сучасний урок». Цікаво відзначити, що праця М. И. Махмутова в першому виданні (1981 р.) був визнаний гідним премії ім. Н. К. Крупской, друге видання виправлене і доповнене вийшло в 1985році. Монографія присвячена вдосконалюванню уроку. На основі багаторічних досліджень і узагальнення передового педагогічного досвіду автор пропонує свою концепцію сучасного уроку, що відповідає вимогам розвиваючого навчання. М. И. Махмутов розробляє саме поняття «урок», описуючи його основні елементи. Важливо, що в книзі основні елементи уроку описуються в динаміку, описується їхня еволюція. Важливо й те, що на сторінках книги розглядаються можливі підходи до того або іншого поняття, проблемі, відбувається аналіз ситуації, і лише потім пропонується рішення.
Матеріал монографії має теоретичне й експериментальне обґрунтування, пройшов практичну перевірку в масовій школі. Розробляють поняття «урок», описуючи його елементи й наступних авторів: Г. Д. Кирилова, В. А. Онищук, Ю. Б. Зотов і ін.  
Сучасний урок – це урок, що характеризується наступними ознаками:
1. Головною метою уроку є розвиток кожної особистості, у процесі навчання й виховання.
2. На уроці реалізується особистісно-ориєнтований підхід до навчання.
3. На уроці реалізуються ідеї гуманізації й гуманітаризації навчання.
4. На уроці реалізується діяльності підхід до навчання.
5. Організація уроку динамічна й варіативна.
6. На уроці використовуються сучасні педагогічні технології.
Можна виділити наступні функції уроку: навчальна функція, що виховує й розвиває функції.
Загальною функцією сучасного уроку є цілісне формування й розвиток особистості школяра на основі розвиваючого й навчання, що виховує.
Звідси треба, що основною ідеєю сучасного уроку є єдність навчання, виховання й розвитку.
Загальна мета уроку (триєдина мета уроку) конкретизується в дидактичних цілях: освітньої, розвиваючої й що виховує.
У цей час у результаті розвитку технологічного підходу до навчання відбувається перегляд способів постановки цілей. Спосіб постановки цілей, що пропонує педагогічна технологія, відрізняється підвищеною інструментальністю. Він полягає в тому, що мета навчання (мета уроку) формулюються через результати навчання, виражені в діях учнів (що він буде знати, уміти й т.д.). До мети пред'являються наступні вимоги:
- ціль повинна бути конкретна;
- чітко орієнтує на засвоєння фактів, понять і т.д.;
- мета конкретизується в задачах, всі задачі пояснюються учнем .

Що являють собою задачі уроку? ? У самому загальному значенні це - дана й шукане, сукупність послідовних дій (операцій) над якими приводить до перетворення об'єкта. Задачу можна розглядати як засіб досягнення мети, а сукупність дій із задачею - способу досягнення мети. Задача (засіб) може бути та сама, а способи її рішення - різні. Залежно від цього можливо більший або менший збіг передбачуваної мети й дійсного результату.
М. И. Махмутов вважає, що варто розрізняти дидактичну й навчальну задачі.
Структура сучасного уроку – це послідовність окремих етапів уроку, їх логічне взаєморозміщення, а також взаємозв'язок етапів уроку й варіанти їхньої взаємодії між собою, що виникають у процесі навчання.
Основні етапи уроку:
1. - організаційний етап;
2. - етап перевірки домашнього завдання;
3. - етап актуалізації суб'єктивного досвіду учнів;
4. - етап вивчення нових знань і способів діяльності;
5. - етап первинної перевірки розуміння вивченого;
6. - етап закріплення вивченого;
7. - етап застосування вивченого;
8. - етап узагальнення й систематизації;
9. - етап контролю й самоконтролю;
10. - етап корекції;
11. - етап інформації про домашнє завдання;
12. - етап підведення підсумків навчального заняття;
13. - рефлексія.
Введення рефлексії обумовлене її важливістю саме з погляду побудови особистісно-орієнтовного уроку, оскільки вона є одним з найважливіших механізмів саморозвитку особистості.
Постійна активізація рефлексії учнів у процесі уроку дозволяє дитині переосмислювати свій суб'єктивний досвід: особистісні зміни, ціннісні відносини, дії, знання.
Підбиття підсумків – дуже важливий етап, найважливіша частина інтерактивного уроку. Саме під час нього висвітлюється зміст виконаної роботи; підводиться риска під знаннями, що повинні бути засвоєні, і встановлюється зв'язок між уже вивченим і тим, що може знадобитися учням у майбутньому.
Як же організовую цю роботу? Запитую учнів: «Як би ти оцінив свої здобутки на уроці?»
Пропоную підняти картки із зображенням, які означають наступне.
  - «Я все розумію, я все роблю правильно»



- «Мені була зрозуміла більша частина матеріалу, але я ще іноді припускаюся помилок»
   



 - « Я майже нічого не розумію, нове правило для мене складне»

Важливим фактором, що впливає на ефективність рефлексії в навчанні, є різноманітність її форм і прийомів, їх відповідність віковим та іншим особливостям дітей. Рефлексія не повинна бути лише вербальною – це можуть бути малюнки, схеми, графіки, тощо.
  Важливим на уроці є дотримання вимог державного стандарту базової та повної середньої освіти на уроках математики, зокрема таких:
- створення атмосфери взаємоповаги та взаємопорозуміння між учасниками навчально-виховного процесу;
- систематичне проведення усної лічби для актуалізації знань учнів;
- систематичне коригування знань, вмінь і навичок;
- виховання в учнів бажання працювати;
- усвідомлення учнями практичної спрямованості математичних знань і доцільності використання їх у житті.
  Навчання можна вважати ефективним у тому випадку, коли воно базується на на прогресивних педагогічних ідеях та технологіях, відбувається у напрямі максимальної реалізації освітніх завдань з оптимально напруженою і синхронною діяльністю викладачів та учнів. Окрім того, успішна організація навчального процесу залежить від відповідності форм і методів навчання психологічним особливостям та функціональним можливостям учнів певної вікової категорії.
  У психологічній та методичній літературі значна кількість ефективних методів і прийомів, які позитивно впливають на навчальний процес. Одним із них є гра, як домінантна і провідна діяльність дітей.
  За твердженням деяких учених, гра є провідною діяльністю, завдяки якій у психіці дитини відбувається значні зміни, формуються якості, що підготовлюють перехід до нового, вищого рівня розвитку. 
  З досліджень американських вчених випливає, що інтерактивне навчання дозволяє різко збільшити відсоток засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, а й на його почуття, волю, дії. Результати цих досліджень були відображені в так званій «Піраміді навчання»
  За даними сучасних психологів старший школяр може запам’ятовувати, читаючи очима 10% інформації, слухаючи – 26%, розглядаючи – 50%, обговорюючи – 70%, використовуючи особистий досвід – 80%, під час спільної діяльності, з обговоренням – 90%, під час навчання інших – 95%.
  На сучасних уроках часто використовуються такі технології: 1. Робота в групах – колективна форма організації навчальної діяльності передбачає об’єднання учнів в групи. Керує роботою груп вчитель. Всі учні в кожен момент працюють разом або індивідуально над одним завданням із наступним контролем результатів. Ця модель легко поєднується з традиційними формами навчання. 
2. Робота в парах – під час роботи в парах діти мають час подумати, обмінятися ідеями з партнером, а лише потім озвучити свої думки перед класом. Це і перевірка домашнього завдання (обмін зошитами),обговорення невеликого тексту, завдання, визначити ставлення партнера до прочитаного матеріалу, лекції, відео, сформувати підсумок уроку, розробити запитання до вчителя чи інших учнів, провести тестування та оцінювання один одного, порівняти записи.
3. Мікрофон – ця технологія надає можливість кожному сказати щось швидко, по чверзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку.
4.Експрес-опитування – технологія вимагає дати стислі письмові відповіді (Наприклад: «Продовж речення», математичні диктанти)
5. Тест – із запропонованих завдань учні повинні вибрати одну. Важливим завданням і цікавим є складання тестів самими учнями. Це можна зробити за допомогою спеціальної програми «Тест». 
6.Метод проектів – це діяльність учнів під керівництвом вчителів по якійсь темі і оприлюднення результатів роботи. (роботи учнів 11 класу по українській літературі та інформатиці).
Існують традиційні типи уроків і нетрадиційні. У цей час найчастіше в теорії й практиці зустрічається класифікація уроків по основній освітній меті (дидактичної мети): комбінований урок; урок засвоєння нових знань учнями; урок закріплення досліджуваного матеріалу; урок повторення; урок систематизації й узагальнення нового матеріалу; урок перевірки й оцінки знань (типологія уроків Ю. А. Конаржевского).
Т. И. Шамова вважає, що типологію уроків можна побудувати виходячи зі структури процесу засвоєння учнями знань
0 тип. Вступний урок.
1 тип. Урок по вивченню й первинному закріпленню нового матеріалу.
2 тип. Урок по закріпленню знань і способів діяльності.
3 тип. Урок по комплексному застосуванню знань і способів діяльності.
4 тип. Урок по узагальненню й систематизації знань і способів діяльності.
5 тип. Урок по перевірці, оцінці й корекції знань і способів діяльності.
Нетрадиційні уроки:
Уроки когнітивного типу:
Урок-спостереження;
Урок-експеремент;
Урок дослідження об’єкта;
Пошуковий урок;
Лабораторно-практичний урок;
Урок постановки проблем і їхнього рішення;
Урок конструювання понять (правил, закономірностей, гіпотез);
Урок конструювання теорій;
Урок-концепт,побудова картин світу або її частин;
Урок роботи з першоджерелами (культурно-історичними аналогами)
Метапредметний урок;
Міжпредметний урок;
Урок філософського узагальнення.
Уроки креативного типу:
Урок складання і розв’язання завдань;
Урок-діалог (дискусія, диспут, евристична бесіда);
Урок-парадокс;
Урок-фантазія;
Урок винахідництва;
Урок технічної (наукової, прикладної, художньої, соціальної, культурно-технічної, педагогічної) творчості;
Урок моделювання;
Урок символотворчості;
Урок «зміни» історії (власне рішення історичних подій);
Урок-евристична ситуація;
Урок відкриттів;
Твір(завдання-казки, лічилки,літопису і т.д.)
Ділова гра;
Рольова гра;
Урок-подорож;
Урок навпаки (учень в ролі учителя);
Урок у школі майбутнього;
Прогностичний урок;
Урок захисту творчих робіт;
Урок-олімпіада;
урок творчого узагальнення.
Уроки оргдіяльнісного типу:
Урок ціле покладання;
Урок нормотворчості;
Урок розробки індивідуальних освітніх програм;
Урок захисту індивідуальних освітніх програм;
Уроки з груповою роботою;
Урок-проект (з використанням методу проектів);
Урок-консультація (взаємоконсультація);
Урок-самооцінка;
Урок-залік; (само залік)
Урок-рефлексія.
Уроки комунікативного типу:
Бінарний урок (ведуть два вчителі);
Урок рецензування;
Урок взаємоконтролю;
Урок-вернісаж;
Урок-виставка;
Урок-аукціон;
Урок-конференція;
Урок-змагання;
Урок-квк;
Урок – суд над явищем;
Урок – вистава;
Урок – «круглий стіл»;
Урок – панорама;
Урок – творчий звіт.
Перераховані типи уроків дозволяють будувати систему занять, що утворюють цілісну технологію навчання.

Вимоги до підготовки й організації уроку зводяться в основному до наступного:
 забезпечити на уроці охорону здоров'я школярів (дотримувати техніки безпеки, гігієну праці, чистоту приміщення);
 починати підготовку до кожного конкретного уроку із планування системи уроків по даній темі;
 вчасно підготувати до кожного уроку демонстраційний і дидактичний матеріал;
 забезпечити розмаїтість типів уроків у системі уроків по даній темі;
 створити можливість для знань, що вчаться частинами, на уроці одержувати самостійно під керівництвом учителя.
Вимоги до змісту уроку й процесу навчання:
 урок повинен бути що виховує;
 виконання вимог, що випливають із основних дидактичних принципів; 
 на уроці варто виховувати любов до природи;
 процес пошуку істини повинен бути строго обґрунтованим, умовиводу учнів і вчителя доказовими, лабораторні й практичні роботи повинні включати елементи творчого пошуку;
 у процесі навчання треба виховувати акуратність, терплячість, завзятість у досягненні мети, уміння поводитися в колективі й т.д.
Вимоги до техніки проведення уроку:
 урок повинен бути емоційним, викликати інтерес до навчання, виховувати потреба в знаннях;
 темп і ритм уроку повинен бути оптимальним, дії вчителя й учнів завершеними;
 необхідний повний контакт у взаємодії вчителя й учнів на уроці;
 створити атмосферу доброзичливості й активної творчої праці;
 міняти по можливості види діяльності учнів, оптимально сполучити різноманітні методи навчання;
 управляти навчальним процесом на уроці, більшу частину уроку активно працюють учні.
Потрібно відзначити, що поряд із традиційними вимогами, розглянутими вище, важливість яких ніким не спростовується, з'являються й нові вимоги до уроку. Ці нові вимоги:
• реалізують досягнення сучасної дидактики, психології, педагогіки;
• з'являються в результаті якісної зміни утворення на сучасному етапі:
 На зміну навчально-дисциплінарної моделі навчання приходить особистісно-орієнтованая модель, що розглядає учнів як повноправних партнерів в умовах співробітництва, характеризується посиленням уваги до учня, до його саморозвитку й самопізнання, спрямованістю учня до навколишнього світу й до себе, до виховання вміння шукати й знаходити своє місце в житті.
 У сучасному суспільстві актуальної є проблема гуманізації й гуманітаризації навчання. Важливими умовами гуманізації навчання є посилення мотивації й диференціації навчання. Зміст гуманітаризації навчання полягає в прилученні учня до духовної культури, творчій діяльності, методології відкриття нового.  

Кожний урок направляється на досягнення триєдиної мети: навчити, виховати, розвити. Виходячи з цього конкретизуємо всілякі вимоги до уроку в три групи: освітні вимоги, виховні й розвиваючі вимоги.
Освітні вимоги.
1. Цілеспрямованість уроку.
Вимоги до цілям і до постановки цілей уроку вже були розглянуті вище 
2. Раціоналізація й диференціація інформаційного наповнення уроку:
 науковість змісту;
 диференціація змісту (по ступеню складності, глибині, об'єму засвоєння й видам допомоги);
 структурування змісту (у змісті передбачені завдання у відповідності з усією метою уроку й етапами засвоєння; структурна підстава блоків знань іде з опорою на моделі, схеми, таблиці разом з учнями на всіх етапах уроку).
3. Обґрунтований вибір засобів, методів і прийомів, орієнтованих на навчання, що розвиває особистість:
 обрані методи відповідають цілям уроку, оптимально співвідносяться зі змістом уроку (широкий арсенал, оптимальне сполучення)
 оптимальне сполучення репродуктивних (пояснювально-ілюстративний, репродуктивний) і продуктивних методів навчання (проблемний, частково-пошукові, дослідницький);
 оптимальне сполучення методів роботи під управлінням учителя й самостійної роботи учнів;
 діалогічність методів, створення умов для того, щоб кожний учень міг виразити власну точку зору, співвіднести її з позицією інших;
 орієнтація методів на самостійність і активність учнів у процесі навчання, часткову передачу функції організації й керування від учителя учням, співтворчість учнів і викладача (діяльністний підхід до навчання).  
4. Розмаїтість форм організації навчальної діяльності учнів:
 оптимальне співвідношення форм організації навчальної діяльності учнів із цілями й змістом уроку;
 переважне використання таких форм організації навчальної діяльності учнів, які забезпечують співробітництво, спільну діяльність учнів. 
5. Варіативний підхід до формування структури уроку:
 використання сучасних технологій навчання;
 раціональне використання уроків традиційних і нетрадиційних форм;
 творча основа конструювання структури уроку.
Також структура уроку повинна відповідати меті уроку й логіці засвоєння знань (сприйняття, осмислення, запам'ятовування, застосування, узагальнення). 
6. Реалізація на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил з них що випливають.
У цей час виділяють наступні дидактичні принципи навчання: що виховує й розвиває навчання; науковості; зв'язку теорії із практикою, навчання з життям; наочності; доступності; систематичності й послідовності; самостійності й активності учнів у процесі навчання; свідомості й міцності засвоєння знань і вмінь; цілеспрямованості й мотивації навчання; індивідуального й диференційованого підходу до навчання учнів.
З дидактичних принципів випливають правила навчання, які підкоряються принципу, конкретизують його, визначають характер окремих методичних прийомів, використовуваних викладачем, і ведуть до реалізації даного принципу. Принципи відбивають сутність процесу навчання, а правила - його окремі сторони.
Виховні вимоги.
«Сорок п'ять мінут уроку – одне з дивних педагогічних явищ, коли різноманітні впливи зливаються в єдиний комплекс. І, зливаючись, вони утворять такої величезної сили фактор розвитку дитини, становлення його як особистості... виховання в школі треба будувати, починаючи з уроку, цього найважливішого фактору розвитку особистості взагалі й морального розвитку зокрема» 
  Реалізація виховних цілей, виховних вимог уроку - один з найважливіших елементів сучасного навчання. У деякій мірі це результат переходу до особистісно-орієнтованому навчанні. Адже виховне середовище на уроці дозволяють розкрити потенціал людини, реалізувати йому свої сутнісні принципи. 
Урок має можливості впливати на становлення дуже багатьох якостей особистості учнів. І ці можливості необхідно використовувати повною мірою.
Отже, «урок повинен бути виховним» (Ю. Б. Зотов, одне з вимог до уроку). 
Що під цим мається на увазі.
1. Виявлення й використання на уроці виховних можливостей:
 змісту навчального матеріалу, методів навчання, форм організації пізнавальної діяльності в їхній взаємодії;
 системи відносин, що складається на уроці.
2. Чітка постановка виховних цілей і реалізація цих цілей через систему виховних задач.
 Постановка виховних цілей уроку здійснюється в руслі цілісного підходу до процесу формування базової культури особистості, основними напрямками якої є духовно-моральна, екологічна, трудова, інтелектуальна, естетична культура. 
3. Організація співробітництва в процесі уроку.
Співробітництво – певні взаємини між учасниками спільної діяльності, у якій вони рівноправні, довіряють, допомагають і проявляють терпимість один з одним, оточуючим людям. 
Виконання виховних вимог на уроці, досягнення виховних цілей визначається, як правило, у процесі спостереження за рівнем гуманістичних відносин, які складаються між однокласниками й між школярами й учителем.
Розвиваючі вимоги.
1. Розвиток умінь творчого характеру (формування досвіду творчої діяльності).  
2. Розвиток мови, розвиток мислення, розвиток пам'яті, розвиток сенсорної сфери, розвиток рухової сфери, розвиток пізнавального інтересу й допитливості. 
3. Формування й розвиток у системи, що вчиться, не тільки спеціальних предметних, але й загально-навчальних умінь і навичок, які є основою для реалізації будь-якої діяльності (розвиток умінь учбово-пізнавальної діяльності). 
4. Вивчення й оцінювання рівня розвитку й психологічних особливостей учнів, проектування «зони найближчого розвитку».
1. Проведення навчальних занять на «випереджальному» рівні, стимулювання настання нових якісних змін у розвитку.
2. Розвиток інтелектуальних, вольових, емоційних, мотиваційної сфер особистості.
Висновок:
1. Сучасний урок - одне зі складних понять сучасної педагогіки. Складність його в тому, що зміни в суспільстві, деяких науках (дидактика, психологія, педагогіка) істотно впливають на урок, приводячи до зміни парадигми уроку.  
2. Велике значення сучасного уроку не тільки в утворенні, але й у розвитку і вихованні особистості.
3. Відбувається постійне вдосконалювання уроку математики в напрямку вимог до сучасного.
  Урок багатогранний кристал, у якому відбивається вся система навчання вчителів.
 

 
Література:
1. Гуманітарні змісти сучасного утворення: Матеріали доповідей науково-практичного семінару.- Кіров: Изд-У Вятского ГПУ,2001. 
2. Єпішева О. Основні параметри педагогічної технології. // Математика. 2000. №8.- С. 1-4.
3. Історія педагогіки й утворення. Від зародження виховання в первісному суспільстві до кінця XX в. / Під ред. А.И.Пискунова. - М.: ТЦ Сфера,2001.
4. Завельський Ю.В. Як підготувати сучасний урок.// Завуч. 2000. №4. - с. 94-97.
5. Зотов Ю. Б. Організація сучасного уроку. - М.: Освіта, 1984.
6. Культура сучасного уроку. / Під ред. Н.Е. Щурковой. - М.: Педагогічне суспільство Росії, 2000.
7. Махмутов М. И. Сучасний урок. - М.:Педагогіка, 1985
8. Онищук В. А. Урок у сучасній школі. - М.: Освіта, 1981.
9. Все про урок. Під редакцією Романенко М. І., Морозова В. В . Дніпропетровськ 2008.
10. Газета «Математика» №46-47, грудень 2008.

Категорія: Мої статті | Додав: novopetrivka (13.01.2010)
Переглядів: 18833 | Рейтинг: 4.6/5
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Час в Новопетівці
Друзі сайту







Кіровська загальноосвітня школа I-III ступенів № 2

http://szw73.ucoz.ua/

Неофіційний сайт села Нехвороща! Личкове. Неофіційний сайт села. Історія, сучасність, фото
Цікаві сайти
Корисні посилання

�������-����
КЛАСна компанія
[Довідник] для вчителів
Презентації для дітей
Я - Вихователь!
Виглянь у віконце
Сьогодні
Block contentКалендар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
70-річчя Перемоги
СТЕНА ПАМЯТИ - интернет акция приурочена к 65-й годовщине Победы в ВОВ
участник интернет акции