Понеділок, 20.11.2017, 22:45Вітаю Вас Гість | RSS
Новопетрівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Меню сайту
Категорії розділу
Мої статті [19]
Cтатистика

Зарег. на сайті

Всего: 103
Нових за місяць: 0
Нових за неділю: 0
Нових вчера: 0
Нових сьогодні: 0

Із них

Адміністраторів: 1
Модератор форума:
Провірених: 0
Звичайних юзерів: 102

Із них

Хлопців/чоловіків: 28
Дівчат/жінок: 75

Сайт існує...
Форма входу
Кнопочка сайтику


Будемо вам дуже вдячні, якщо ви розмістите на своєму сайті нашу кнопку, а згодом ми розмістимо вашу

Новини

Каталог статей


Головна » Статті » Мої статті

Забезпечення конституційних прав дітей на освіту та формування особистості
Освіта — основа розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорука майбутнього України. Вона є визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності суспільства. Освіта відтворює і нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства.
  Освіта є стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету й конкурентоспроможності держави на міжнародній арені.
 За роки незалежності на основі Конституції України визначено пріоритети розвитку освіти, створено відповідну правову базу, здійснюється практичне реформування галузі згідно з Державною національною програмою «Освіта» («Україна XXI століття»).
. Глобалізація, зміна технологій, перехід до постіндустріального, інформаційного суспільства, утвердження пріоритетів сталого розвитку, інші властиві сучасній цивілізації ознаки зумовлюють розвиток людини як головну мету, ключовий показник й основний важіль сучасного прогресу, потребу в радикальній модернізації галузі, ставлять перед державою, суспільством завдання забезпечити пріоритетність розвитку освіти і науки, першочерговість розв'язання їх загальних проблем.
Конституція України
Стаття 23. Кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов'язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.
У ст. 43 і 53 Конституції України наголошується: 
"Кожний має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вільно обирає і на яку він вільно погоджується. 
  Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії й роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів у відповідності до суспільних потреб”. 
  Кожен має право на освіту. Загальна середня освіта є обов’язковою. 
  Держава забезпечує "доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти різних форм навчання; надання державних стипендій і пільг учням і студентам” 
  Громадяни мають право на безкоштовне здобуття вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. 
  Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства. 
  Особлива увага звертається на забезпечення конституційного права громадян України на безкоштовну загальну середню освіту у всіх державних навчальних закладах, незалежно від статі, раси, національності, соціального й майнового стану, фаху, світоглядних переконань, належності до партій, ставлення до релігії, віросповідання, стану здоров’я, місця проживання й інших характеристик. 
  Правовою основою формування державної політики в галузі забезпечення прав національних меншостей на середню освіту є Декларація про державний суверенітет України, Конституція України, Закони України "Про національні меншості в Україні”, "Про мови”, "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов національних меншостей”, інші нормативні акти України. 
Національне законодавство і практика регулювання етнонаціональних процесів у сфері середньої освіти формується нашою державою згідно з міжнароднимм нормами і рекомендаціями, викладеними у Загальній декларації прав людини, Дакарських рамкових діях, Рамковій конвенції про захист національних меншостей, Європейській хартії регіональних мов національних меншостей, Гаазьких рекомендаціях з прав національних меншостей на освіту й інші документи. 
  Таким чином, народ України у своїй Конституції однозначно закріплює єдності прав і обов’язків громадян України на працю й освіту як основних джерел забезпечення всіх інших прав і волевиявлень людини та гідних умов життя, що є фундаментом розвитку й зміцнення демократичної, соціальної, правової держави. 
  Законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України, і його предметом є регулювання суспільних відносин у сфері навчання, виховання, професійної, наукової, загальнокультурної підготовки громадян України. 
  Сьогодні також сформовано значний блок міжнародно-правових актів у сфері освіти, які гарантують права людини на освіту. У пункті 1 статті 26 Загальної декларації прав людини йдеться, що «кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безплатною, хоча б початкова і загальна. Початкова освіта повинна бути обов’язковою. Технічна і професійна освіта повинна бути загальнодоступною, а вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного». Стаття 2 Європейської конвенції прав людини встановлює: «Нікому не може бути відмовлено у праві на освіту. Держава при виконанні будь-яких функцій, що вона їх бере на себе в галузі освіти й навчання, визнає право батьків забезпечувати освіту й навчання своїх дітей відповідно до власних релігійних і філософських переконань». При цьому норми, котрі регулюють суспільні освітні відносини, можуть бути як у міжнародних договорах та угодах, що регулюють виключно освітні відносини, так і в різних міжнародних договорах та угодах, у яких питання освіти зачіпаються прямо чи опосередковано, разом з іншими питаннями. Прикладом останніх є Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (Нью-Йорк, 1966 р.), у статті 13 якого закріплено право кожної людини на освіту й визначено основні гарантії його реалізації. Інший приклад – Конвенція про права дитини (1989 р.), де низка статей (зокрема, ст. 28, 29, 32, 33 та ін.) також стосуються освітніх відносин. Тому потрібна експертиза кожної з пропонованих змін до національного освітнього права на відповідність гарантіям прав людини.
  Якщо міжнародними договорами України, чинність яких на території України ухвалена Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством про вищу освіту, то застосовуються правила міжнародних договорів. 
  Система освіти України повною мірою забезпечує можливості громадянам щодо реалізації їхніх прав на освіту і є сукупністю взаємодіючих документів, що встановлює визначені норми і положення стосовно: реалізації освітнього процесу; навчальних закладів; інших юридичних осіб, які надають освітні послуги; органів, що здійснюють керування у сфері освіти, підвідомчих їм наукових, проектних, виробничих, клінічних, медико-профілактичних, культурно-освітніх організацій і установ, які забезпечують функціонування та розвиток системи освіти. 
  Основним документом, який регламентує функціонування системи освіти, є Закон України "Про освіту”. Закон встановлює, що освіта в Україні є основою інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення освітнього рівня, забезпечення народного господарства кваліфікованими фахівцями. 
Так, пункт 1 статті 34 Закону «Про загальну середню освіту» визначає, що «контроль за відповідністю освітнього рівня учнів (вихованців), які закінчили загальноосвітній навчальний заклад I, II і III ступенів, вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти здійснюється шляхом їх державної підсумкової атестації», а пункт 2, – що «поточне та підсумкове оцінювання знань учнів і вибір їх форм, змісту та способу здійснює загальноосвітній навчальний заклад» Ключовими є норми щодо особливостей контролю: а) форми – державної підсумкової атестації; б) змісту – підсумкового оцінювання знань учнів на відповідність вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти10. Суб’єктом, який здійснює контроль, є загальноосвітній навчальний заклад. Із упровадженням зовнішнього незалежного оцінювання сформовано новий правовий субститут, який визначає особливості контролю: а) форми – тестування шляхом «зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти»; б) змісту – виконання тестів, які відповідають вимогам чинних навчальних програм загальноосвітньої підготовки. Суб’єктом, що здійснює контроль, є Український центр оцінювання якості освіти. Тобто базові правові норми законів про освіту відомчими актами замінено на нові.
  Освіта в Україні ґрунтується на принципах гуманізму, демократії, національної свідомості, взаємоповаги між націями та народами. 
  Україна визнає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства. 
  Одними з основних принципів освіти в Україні є: 
— доступність для кожного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, наданих державою; 
— рівність умов для кожної людини щодо повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку. 
  Отже, система освіти України покликана забезпечити громадянам реалізацію їхнього права на освіту і таким чином, сприяти реалізації їхніх прав на кваліфіковану працю. 
  Освіта в Україні регламентується стандартами освіти (освітніми стандартами) , що є складовою системи освіти України. Стандарти освіти в Україні — це сукупність норм і положень, які визначають: 
— зміст освіти — зумовлену цілями розвитку і потребами суспільства систему знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і цивільних якостей, що може бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку науки, техніки, технологій, культури і мистецтва;
— зміст навчання — структуру, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує можливість одержання освіти та визначеної кваліфікації особою;
— нормативний термін навчання — термін навчання за визначеною формою, необхідний для засвоєння особою змісту навчання;
— засоби діагностики якості освіти — стандартизовані методики, призначені для кількісного та якісного оцінювання досягнутого особою рівня знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей.
  Стандарти освіти є важливим елементом будь-якої національної системи освіти, тип якої визначається політичними, соціально-економічними умовами, традиціями визначеної країни тощо. У свою чергу тип системи освіти впливає на функції, вид і структуру освітніх стандартів. Проте, на основі загальних підходів до стандартизації стандарти компетенції розробляються і затверджуються на рівні держави, галузі або організації.
  Тому, залежно від рівня органа чи організації, що затверджує стандарт, розрізняють державні, галузеві стандарти освіти й стандарти освіти навчальних закладів .
  Актуальним завданням є забезпечення доступності здобуття якісної освіти протягом життя для всіх громадян та дальше утвердження її національного характеру. Мають постійно оновлюватися зміст освіти та організація навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових засад економіки, сучасних науково-технічних досягнень..
  В Україні повинні забезпечуватися прискорений, випереджальний інноваційний розвиток освіти, а також створюватися умови для розвитку, самоствердження та самореалізації особистості протягом життя.
  Національна доктрина розвитку освіти визначає систему концептуальних ідей та поглядів на стратегію й основні напрями розвитку освіти у першій чверті XXI століття.
 Мета і пріоритетні напрями розвитку освіти.
1. Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти.
2. Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку освіти є:
— особистісна орієнтація освіти;
— формування національних і загальнолюдських цінностей;
— створення для громадян рівних можливостей у здобутті освіти;
— постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;
— розвиток системи безперервної освіти та навчання протягом життя;
— пропаганда здорового способу життя;
— розширення україномовного освітнього простору;
— забезпечення освітніх потреб національних меншин;
— запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій;
— створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів;
— створення ринку освітніх послуг та його науково-методичного забезпечення;
 Держава повинна забезпечувати:
— виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до українського народу, сучасної європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлена до життя і праці у світі, що змінюється;
— збереження та збагачення українських культурно-історичних традицій, виховання шанобливого ставлення до національних святинь, української мови, а також до історії та культури всіх корінних народів і національних меншин, які проживають в Україні, формування культури міжетнічних і міжособистісних відносин;
— виховання людини демократичного світогляду, яка дотримується громадянських прав і свобод, з повагою ставиться до традицій, культури, віросповідання та мови спілкування народів світу;
— формування у дітей та молоді сучасного світогляду, розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти й самореалізації особистості;
— підготовку кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння та впровадження наукомістких та інформаційних технологій, конкурентоспроможних на ринку праці;
— створення умов для розвитку обдарованих дітей та молоді;
— підтримку дітей та молоді з особливостями психічного і фізичного розвитку;
— стимулювання у молоді прагнення дотримуватися здорового способу життя;
— розвиток дитячого та юнацького спорту, туризму;
— етичне, естетичне виховання;
— екологічну, правову, економічну освіту;
— наступність і безперервність освіти;
— інноваційний характер навчально-виховної діяльності;
— різноманітність типів навчальних закладів, варіативність навчальних програм, індивідуалізацію навчання та виховання;
— моніторинг освітнього процесу, зростання якості освітніх послуг;
— створення умов для ефективної професійної діяльності педагогічних, науково-педагогічних працівників відповідно до їхньої ролі у суспільстві.
 Національний характер освіти і національне виховання.
  - Освіта має гуманістичний характер і ґрунтується на культурно-історичних цінностях українського народу, його традиціях і духовності.
Освіта утверджує національну ідею, сприяє національній самоідентифікації, розвитку культури українського народу, оволодінню цінностями світової культури, загальнолюдськими надбаннями.
 - Національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти. Його основна мета — виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури.
 - Національне виховання спрямовується на залучення громадян до глибинних пластів національної культури і духовності, формування у дітей та молоді національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань на основі цінностей вітчизняної та світової культури.
Головними складовими національного виховання є громадянське та патріотичне виховання.
 - Національне виховання має здійснюватися на всіх етапах навчання дітей та молоді, забезпечувати всебічний розвиток, гармонійність і цілісність особистості, розвиток її здібностей та обдаровань, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності й культури, виховання громадянина, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору й діяльності, спрямованої на процвітання України.
 Стратегія мовної освіти.
 У державі створюється система безперервної мовної освіти, що забезпечує обов'язкове оволодіння громадянами України державною мовою, можливість опановувати рідну (національну) і практично володіти хоча б однією іноземною мовою. 
 Освіта — рушійна сила розвитку громадянського суспільства.
 В умовах становлення в Україні громадянського суспільства, правової держави, демократичної політичної системи освіта має стати найважливішим чинником гуманізації суспільно-економічних відносин, формування нових життєвих орієнтирів особистості.
Передумовою утвердження розвиненого громадянського суспільства є підготовка освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці, міжкультурної взаємодії, які мають глибоке почуття відповідальності за долю країни, її соціально-економічне процвітання.
Освіта має активно сприяти формуванню нової ціннісної системи суспільства — відкритої, варіативної, духовно та культурно наповненої, толерантної, здатної забезпечити становлення громадянина і патріота, консолідувати суспільство на засадах пріоритету прав особистості, зменшення соціальної нерівності.
Держава сприяє становленню демократичної системи навчання та виховання.
 Освіта і фізичне виховання — основа для забезпечення здоров'я громадян.
  Пріоритетним завданням системи освіти є виховання людини в дусі відповідального ставлення до власного здоров'я і здоров'я оточуючих як до найвищої індивідуальної і суспільної цінності. 
Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити:
— комплексний підхід до гармонійного формування всіх складових здоров'я;
— удосконалення фізичної та психологічної підготовки до активного життя і професійної діяльності на принципах, що забезпечують оздоровчу спрямованість та індивідуальність підходів;
— використання різноманітних форм рухової активності та інших засобів фізичного удосконалення.
Рівний доступ до здобуття якісної освіти.
 Для всіх громадян України незалежно від національності, статі, соціального походження та майнового стану, віросповідання, місця проживання та стану здоров'я забезпечується рівний доступ до якісної освіти. Реалізація зазначеного права передбачає прозорість, наступність системи освіти всіх рівнів, гнучке врахування демографічних, соціальних, економічних змін.
Мережа навчальних закладів повинна задовольняти освітні потреби кожної людини відповідно до її інтересів, здібностей та потреб суспільства.
 Рівний доступ до здобуття освіти забезпечується шляхом:
 у загальній середній освіті:
— обов'язкового здобуття повної загальної середньої освіти в обсягах, визначених Державним стандартом загальної середньої освіти;
— збереження та розвитку єдиного освітнього простору;
— оптимізації структури освітньої мережі для забезпечення навчання в одну зміну, створення умов для профільного, екстернатного і дистанційного навчання;
— здійснення профільного професійного навчання учнів старших загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі на базі професійно-технічних навчальних закладів;
— посилення відповідальності сім'ї, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за порушення прав дитини щодо обов'язковості навчання;
— надання адресної допомоги соціально незахищеним дітям;
— створення умов для здобуття якісної освіти незалежно від місця проживання;
. Інформаційні технології в освіті.
 Пріоритетом розвитку освіти є впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, що забезпечують дальше удосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві.
Це досягається шляхом:
— забезпечення поступової інформатизації системи освіти, спрямованої на задоволення освітніх інформаційних і комунікаційних потреб учасників навчально-виховного процесу;
— запровадження дистанційного навчання із застосуванням у навчальному процесі та бібліотечній справі інформаційно-комунікаційних технологій поряд з традиційними засобами;
— розробки індивідуальних модульних навчальних програм різних рівнів складності залежно від конкретних потреб, а також випуску електронних підручників;
— створення індустрії сучасних засобів навчання, що відповідають світовому науково-технічному рівню і є важливою передумовою реалізації ефективних стратегій досягнення цілей освіти.
 Держава підтримує процес інформатизації освіти, застосування інформаційно-комунікаційних технологій у системі освіти; сприяє забезпеченню навчальних закладів комп'ютерами, сучасними засобами навчання, творенню глобальних інформаційно-освітніх мереж; забезпечує розвиток усеохопної системи моніторингу якості освіти всіх рівнів.
Соціальні гарантії учасників навчального процесу.
 Забезпечення умов для педагогічної, науково-педагогічної та наукової діяльності педагогічних і науково-педагогічних працівників, умов для навчання учнів і студентів, а також соціального захисту учасників навчально-виховного процесу є найважливішим напрямом державної політики у галузі освіти. 
Громадянам, які навчаються, гарантується:
— захист життя, збереження здоров'я, фізичне виховання;
— регулярне безоплатне підвезення у сільській місцевості до місця навчання і додому дітей дошкільного віку, учнів та педагогічних працівників;
— пільговий проїзд студентів у громадському транспорті;
— надання адресної допомоги, академічних і соціальних стипендій;
— здійснення заходів щодо профілактики бездоглядності і правопорушень серед дітей, учнівської та студентської молоді, їх соціальної реабілітації у суспільстві;
 Очікувані результати.
  Реалізація Національної доктрини забезпечить перехід до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, що сприятиме істотному зростанню інтелектуального, культурного, духовно-морального потенціалу особистості та суспільства. В результаті цього відбудуться потужні позитивні зміни у системі матеріального виробництва та духовного відродження, структурі політичних відносин, побуті й культурі.
  Зростуть самостійність і самодостатність особистості, її творча активність, що зміцнить демократичні основи громадянського суспільства і прискорить його розвиток.
  Активізуються процеси національної самоіндентифікації особистості, підвищиться її громадянський авторитет, а також статус громадянина України у міжнародному соціокультурному середовищі.
  Освіта, здобута в Україні, стане конкурентоспроможною в європейському та світовому освітньому просторі, а людина — захищеною та мобільною на ринку праці.
  Зростаючий освітній потенціал суспільства забезпечить впровадження новітніх виробничих та інформаційних технологій, що дасть змогу протягом наступних 10-15 років скоротити відставання у темпах розвитку, а надалі істотно наблизитися до рівня і способу організації життєдіяльності розвинених країн світу.
  Випереджальний розвиток освіти забезпечить рівень життя, гідний людини XXI століття.



Категорія: Мої статті | Додав: novopetrivka (07.02.2010)
Переглядів: 4947 | Рейтинг: 3.3/3
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
Час в Новопетівці
Друзі сайту







Кіровська загальноосвітня школа I-III ступенів № 2

http://szw73.ucoz.ua/

Неофіційний сайт села Нехвороща! Личкове. Неофіційний сайт села. Історія, сучасність, фото
Цікаві сайти
Корисні посилання

�������-����
КЛАСна компанія
[Довідник] для вчителів
Презентації для дітей
Я - Вихователь!
Виглянь у віконце
Сьогодні
Block contentКалендар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
70-річчя Перемоги
СТЕНА ПАМЯТИ - интернет акция приурочена к 65-й годовщине Победы в ВОВ
участник интернет акции