документація

  Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5—11-х класах

 1. Види письмових робіт

 Основними видами класних і домашніх письмових робіт з природничо-математичних дисциплін є:

 •     розв'язування задач і вправ з математики, фізики, хімії, біології, географії;

 

•     оформлення результатів виконання лабораторних, практичних робіт (відповідно до навчальних програм);

 

•     складання таблиць, схем, написання рефератів тощо;

 

•     записи результатів спостережень за природними явищами, що здійснюються у процесі вивчення природознавства, біології географії, фізики;

 

•     самостійні та контрольні роботи.

 2. Кількість тематичних контрольних робіт

 2.1. Враховуючи можливості вчителя упродовж вивчення теми виявляти рівень засвоєння програмного матеріалу засобами навчальних письмових робіт і усних відповідей учнів, доцільно проводити таку кількість тематичних контрольних робіт з математики:

 Предмети  

Кількість тематичних письмових (контрольних) робіт на рік за класами

 

Клас	Математика	Алгебра	Геометрія
5	13
6	13
7		9	5
8		8	7
9		8	5
10		7	6
11		6	8

 

2.2.Тематичне оцінювання з фізики, хімії, біології, географії проводиться у різних формах по завершенню вивчення навчальної теми або її частин, згідно з переліком тем для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. При цьому одна письмова тематична контрольна робота на семестр є обов'язковою.

 2.3. Для запобігання перевантаження учнів, час проведення тематичних (кон­трольних) робіт визначається загальношкільним графіком, складеним заступником директора навчального закладу за погодженням з учителями. Упродовж одного дня учні можуть виконувати письмову тематичну (контрольну) роботу тільки з однієї дисципліни, а протягом тижня — не більше ніж з трьох. Під час планування тематичних робіт у кожному класі необхідно передбачити їх рівномірний розподіл протягом усього семестру, не допускаючи накопичення письмових (контрольних) робіт наприкінці семестру, навчального року.

3.   Кількість і призначення учнівських зошитів

Для виконання усіх видів письмових робіт потрібно мати таку кількість зошитів:

•  з математики:

5—6 класи — два зошити;

7-9 класи — два зошити з алгебри й один з геометрії;

10-11 класи — один зошит з алгебри та початків аналізу і один — для

інших видів письмових робіт;

•     з природознавства, біології та географії — по одному зошиту для виконання лабораторних, практичних робіт та інших видів робіт;

•     з фізики та хімії — по два зошити: один для класних і домашніх робіт, другий — для лабораторних і практичних робіт, практикуму (основний зберігається в кабінеті протягом року);

•     для контрольного тематичного оцінювання з усіх дисциплін передбачаються окремі зошити чи аркуші, які зберігаються протягом навчального року в загальноосвітньому навчальному закладі.

4.   Порядок перевірки письмових робіт

4.1. Зошити, в яких виконуються навчальні класні і домашні роботи, перевіряються:

•     у 5—6-х класах з математики — один раз на тиждень;

•     у 7—9-х класах з алгебри та геометрії — один раз на два тижні;

•     у 10—11-х класах з математики — двічі на місяць.

4.1.Оцінка за ведення зошитів з математики виставляється в класних журналах наприкінці вивчення кожної теми.

4.2.Оцінка за ведення зошитів з фізики, хімії, біології та географії не виставляється.

     

ІНСТРУКЦІЯ

з охорони праці під час проведення занять у кабінеті математики

 

1. Загальні вимоги безпеки

1.1. До занять у кабінеті математики допускаються особи, які пройшли медичний огляд та інструктаж з охорони праці.

1.2. Безпечні фактори:

•      порушення постави учнів, скривлення хребта, розвинення короткозорості за умови неправильного підбору розмірів учнівських меблів:

•      порушення гостроти зору за умови недостатньої освітленості кабінету;

•  ураження електричним струмом через несправність електрообладнання кабінету.

І.З. У разі отримання учнем травми надати йому першу допомогу, повідомити про це адміністрацію і батьків, за необхідності відправити до лікувального закладу.

2.  Вимоги безпеки перед початком занять

2.1.  Увімкнути повністю освітлення в кабінеті, впевнитися, що всі світильники працюють. Освітленість кабінету не повинна бути меншою за 20 вт/кв. м, якщо лампи люмінесцентні; 48 вт/кв. м — якщо використовуються лампи розжарювання.

2.2.  Впевнитись у справності електрообладнання кабінету: світильники повинні бути надійно прикріплені до стелі, мати світлорозсіювальну арматуру; комутаційні коробки повинні бути закриті кришками; корпуси і кришки вимикачів не повинні мати тріщин і оголених контактів.

2.3.  Упевнитись у правильному розташуванні меблів у кабінеті: відстань між зовнішньою стіною кабінету і першим рядом столів повинна бути не менша за 0,6 м; відстань між задньою стінкою кабінету і столами повинна бути не менша за 0,4—0,5 м, між внутрішньою стінкою кабінету і столами — не менша за 0,5 м; відстань від класної дошки до перших столів — не менша за 2 м; від класної дошки — до останніх столів — не більше 8 м; віддалення місць від вікон не повинно перевищувати 6 м.

2.4.  Перевірити санітарний стан кабінету і впевнитись, що всі вікна мають ціле скло.

2.5.  Упевнитись, що температура повітря в кабінеті знаходиться в межах + 17-+20 °С.

3.  Вимоги безпеки під час занять

3.1.  Робоче місце учня повинно відповідати його зросту.

3.2.  Учням зі зниженим слухом робочі місця відводяться за першим і другим столами. Учням зі зниженим зором відводяться місця біля вікон за першими столами. Учням з ревматичними захворюваннями, схильним до ангіни та гострих запалень верхніх дихальних шляхів, робочі місця відводяться далі від вікон. Не менше двох разів на рік учні, які сидять у крайніх рядах, міняються місцями з метою профілактики порушень постави та скривлення хребта.

3.3.  Всі демонстраційні електроприлади, що використовуються в кабінеті, повинні бути працездатними та мати заземлення.

3.4.  Віконне скло слід очищувати від бруду та пилу 4 рази на рік, світильники — 1 раз на три місяці. Залучати учнів до цієї роботи заборонено.

3.5.  Під час відчинювання вікон рами фіксувати у відкритому положенні за допомогою гачків, обов'язково повинні бути обмежувачі.

3.6.  З метою запобігання нещасних випадків забороняється ставати на підвіконня.

4.  Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

4.1.   У разі поганого почуття дитина повинна повідомити про це вчителя.

4.2.   Під час прориву системи опалення вивести учнів з кабінету, перекрити засувку в тепловому вузлі; викликати сантехніка.

4.3.   У разі виникнення пожежі негайно евакуювати учнів з будівлі, сповістити пожежну охорону та приступити до гасіння пожежі за допомогою первинних засобів пожежогасіння.

 

4.4.   Уразі травмування учнів надати першу допомогу, повідомити адміністрацію закладу і батьків учня, за необхідності відправити дитину до лікарні.

5.  Вимоги безпеки після закінчення занять

5.1.    Вимкнути демонстраційні електроприлади.

5.2.    Провітрити кабінет, зробити вологе прибирання.

5.3.      Зачинити вікна, фрамуги, вимкнути світло.