документація
Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і
перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5—11-х класах
1. Види письмових робіт
Основними видами класних і
домашніх письмових робіт з природничо-математичних дисциплін є:
• розв'язування задач і вправ з математики,
фізики, хімії, біології, географії;
• оформлення результатів виконання
лабораторних, практичних робіт (відповідно до навчальних програм);
• складання таблиць, схем, написання
рефератів тощо;
• записи результатів спостережень за
природними явищами, що здійснюються у процесі вивчення природознавства,
біології географії, фізики;
• самостійні та контрольні роботи.
2. Кількість тематичних контрольних
робіт
2.1. Враховуючи можливості
вчителя упродовж вивчення теми виявляти рівень засвоєння програмного матеріалу
засобами навчальних письмових робіт і усних відповідей учнів, доцільно
проводити таку кількість тематичних контрольних робіт з математики:
Предмети
Кількість тематичних
письмових (контрольних) робіт на рік за класами
Клас
|
Математика
|
Алгебра
|
Геометрія
|
|
5
|
13
|
|
|
|
6
|
13
|
|
|
|
7
|
|
9
|
5
|
|
8
|
|
8
|
7
|
|
9
|
|
8
|
5
|
|
10
|
|
7
|
6
|
|
11
|
|
6
|
8
|
|
2.2.Тематичне оцінювання з
фізики, хімії, біології, географії проводиться у різних формах по завершенню
вивчення навчальної теми або її частин, згідно з переліком тем для тематичного
оцінювання навчальних досягнень учнів. При цьому одна письмова тематична
контрольна робота на семестр є обов'язковою.
2.3. Для запобігання перевантаження учнів, час
проведення тематичних (контрольних) робіт визначається загальношкільним
графіком, складеним заступником директора навчального закладу за погодженням з
учителями. Упродовж одного дня учні можуть виконувати письмову тематичну
(контрольну) роботу тільки з однієї дисципліни, а протягом тижня — не більше
ніж з трьох. Під час планування тематичних робіт у кожному класі необхідно
передбачити їх рівномірний розподіл протягом усього семестру, не допускаючи
накопичення письмових (контрольних) робіт наприкінці семестру, навчального
року.
3. Кількість і призначення учнівських зошитів
Для виконання усіх видів
письмових робіт потрібно мати таку кількість зошитів:
• з математики:
5—6 класи — два зошити;
7-9 класи — два зошити з
алгебри й один з геометрії;
10-11 класи — один зошит з
алгебри та початків аналізу і один — для
інших видів письмових робіт;
• з природознавства, біології та географії —
по одному зошиту для виконання лабораторних, практичних робіт та інших видів
робіт;
• з фізики та хімії — по два зошити: один
для класних і домашніх робіт, другий — для лабораторних і практичних робіт,
практикуму (основний зберігається в кабінеті протягом року);
• для контрольного тематичного оцінювання з
усіх дисциплін передбачаються окремі зошити чи аркуші, які зберігаються
протягом навчального року в загальноосвітньому навчальному закладі.
4. Порядок перевірки письмових робіт
4.1. Зошити, в яких
виконуються навчальні класні і домашні роботи, перевіряються:
• у 5—6-х класах з математики — один раз на
тиждень;
• у 7—9-х класах з алгебри та геометрії —
один раз на два тижні;
• у 10—11-х класах з математики — двічі на
місяць.
4.1.Оцінка за ведення зошитів
з математики виставляється в класних журналах наприкінці вивчення кожної теми.
4.2.Оцінка за ведення зошитів
з фізики, хімії, біології та географії не виставляється.
ІНСТРУКЦІЯ
з охорони праці під час проведення занять у кабінеті математики
1. Загальні вимоги безпеки
1.1. До занять у кабінеті
математики допускаються особи, які пройшли медичний огляд та інструктаж з
охорони праці.
1.2. Безпечні фактори:
• порушення постави учнів, скривлення
хребта, розвинення короткозорості за умови неправильного підбору розмірів
учнівських меблів:
• порушення гостроти зору за умови
недостатньої освітленості кабінету;
• ураження електричним струмом через
несправність електрообладнання кабінету.
І.З. У разі отримання учнем
травми надати йому першу допомогу, повідомити про це адміністрацію і батьків,
за необхідності відправити до лікувального закладу.
2. Вимоги безпеки перед початком занять
2.1. Увімкнути повністю освітлення в кабінеті,
впевнитися, що всі світильники працюють. Освітленість кабінету не повинна бути
меншою за 20 вт/кв. м, якщо лампи люмінесцентні; 48 вт/кв. м — якщо
використовуються лампи розжарювання.
2.2. Впевнитись у справності електрообладнання
кабінету: світильники повинні бути надійно прикріплені до стелі, мати
світлорозсіювальну арматуру; комутаційні коробки повинні бути закриті кришками;
корпуси і кришки вимикачів не повинні мати тріщин і оголених контактів.
2.3. Упевнитись у правильному розташуванні меблів
у кабінеті: відстань між зовнішньою стіною кабінету і першим рядом столів
повинна бути не менша за 0,6 м;
відстань між задньою стінкою кабінету і столами повинна бути не менша за
0,4—0,5 м, між внутрішньою стінкою кабінету і столами — не менша за 0,5 м; відстань від класної
дошки до перших столів — не менша за 2 м; від класної дошки — до останніх столів —
не більше 8 м;
віддалення місць від вікон не повинно перевищувати 6 м.
2.4. Перевірити санітарний стан кабінету і
впевнитись, що всі вікна мають ціле скло.
2.5. Упевнитись, що температура повітря в кабінеті
знаходиться в межах + 17-+20 °С.
3. Вимоги безпеки під час занять
3.1. Робоче місце учня повинно відповідати його
зросту.
3.2. Учням зі зниженим слухом робочі місця відводяться
за першим і другим столами. Учням зі зниженим зором відводяться місця біля
вікон за першими столами. Учням з ревматичними захворюваннями, схильним до
ангіни та гострих запалень верхніх дихальних шляхів, робочі місця відводяться
далі від вікон. Не менше двох разів на рік учні, які сидять у крайніх рядах,
міняються місцями з метою профілактики порушень постави та скривлення хребта.
3.3. Всі демонстраційні електроприлади, що
використовуються в кабінеті, повинні бути працездатними та мати заземлення.
3.4. Віконне скло слід очищувати від бруду та пилу
4 рази на рік, світильники — 1 раз на три місяці. Залучати учнів до цієї роботи
заборонено.
3.5. Під час відчинювання вікон рами фіксувати у
відкритому положенні за допомогою гачків, обов'язково повинні бути обмежувачі.
3.6. З метою запобігання нещасних випадків
забороняється ставати на підвіконня.
4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
4.1. У разі поганого почуття дитина повинна
повідомити про це вчителя.
4.2. Під час прориву системи опалення вивести
учнів з кабінету, перекрити засувку в тепловому вузлі; викликати сантехніка.
4.3. У разі виникнення пожежі негайно евакуювати
учнів з будівлі, сповістити пожежну охорону та приступити до гасіння пожежі за
допомогою первинних засобів пожежогасіння.
4.4. Уразі травмування учнів надати першу
допомогу, повідомити адміністрацію закладу і батьків учня, за необхідності
відправити дитину до лікарні.
5. Вимоги безпеки після закінчення занять
5.1. Вимкнути демонстраційні електроприлади.
5.2. Провітрити кабінет, зробити вологе
прибирання.
5.3. Зачинити вікна, фрамуги, вимкнути світло.
|