Минають роки, відлітають у вічність.
65 років минуло з тієї тривожної ночі, яка закінчилась радісним ранком Перемоги.
Все далі відходять ті грізні роки, але не згасає пам’ять про тих, хто віддав заради Перемоги власне життя.
Не спиться ще вдовам, бо туга лишилась,
Для них і сьогодні війна не скінчилась.
Серця в них назавжди тривогою скуті.
« Ніхто не забутий, ніщо не забуте! »